У кібервійнах ключові люди, а не технології

У кібервійнах ключові люди, а не технології

1024 768 Ethictech

Літня Філософська Школа УКУ:

У кібервійнах ключові люди, а не технології

Чи існують принципи ведення війни у кіберпросторі? Який потенціал держав та різноманітних організацій у цих війнах? Як розраховувати інвестиції в кібербезпеку за моделлю Гордона-Лоба і що таке «почерк» кібервійн? Відповіді на ці та інші запитання отримали учасники Літньої Філософської Школи УКУ.

IMG_20180703_095844

Організаторами Школи є Центр етики і технологій LvBS, кафедра філософії УКУ за підтримки Фонду Конрада Аденауера та Українського католицького університету. 30 учасників, серед яких студенти, магістри та фахівці різних напрямків, протягом тижня знайомляться та дискутують на питання, об’єднанні загальною темою Школи «Нові технології, соціальні медіа і майбутнє демократії».

Під час лекції «Безпека і кіберпростір. Якими будуть війни майбутнього?» експерт у сфері кібер-безпеки, співзасновник «Berezha Security», лідер «OWASP Kyiv» Володимир Стиран, зокрема, розповів про цікаві «культурні особливості» ведення кібервійни. Так для Китаю – це акцент на промисловому шпіонажі. Північна Корея здебільшого «заробляє» гроші через атаки на біржі криптовалют, для Росії важливою є геополітичне домінування, тому там природним є альянс спецслужб та криміналу. Часто гучні кібератаки (наприклад «nePetya») є прикриттям непомітних, але набагато небезпечніших дій з боку зловмисників.

Кібервійни – це те, що вже змінює геополітичний ландшафт. Кібер-зброя вирівнює військову міць різних держав, адже є більш доступною та дешевшою, ніж, наприклад, ядерна. Малі, але агресивні режими з допомогою кібер-зброї вже грають на рівних з такими гігантами, як США чи ЄС.

Цікаво, що у кібервійні, на відміну від поширеного міфу, технології не мають ключового значення. Значення мають люди, їхня підготовка і мотивація, а також – інформація.

Зараз кібервійни відбуваються у форматі «війна без правил», а їх, рано чи пізно, таки доведеться встановлювати. Швидше за все, в майбутньому нас може очікувати декриміналізація атак у відповідь та олігополія наступального потенціалу, коли невелика група зможе контролювати мережі та інші інструменти кібервійни, щось на кшталт договору про нерозповсюдження ядерної зброї.

В Україні, на жаль, влада не усвідомлює ролі кіберзагроз і того, як їм протистояти. Кібербезпека для нас часто є таким собі карго-культом, коли ми некритично копіюємо зовні красиві, але неефективні моделі, наприклад, з НАТО.Та, якщо вже когось і наслідувати, то краще брати за зразок Нідерланди. Адже це – та країна, зовнішня розвідка якої зламала ресурси російського ГРУ та отримала докази втручання у вибори в США.

Літня Філософська Школа УКУ відбувається з 1 по 8 липня 2018 року у с. Стрілки Старосамбірського району Львівської області, за участі 12 викладачів, серед яких: Валерій Пекар, Іан Лешко, Юрій Підлісний, Олександр Фільц та інші. Мета проведення Школи обговорення викликів технологічного світу в контексті розуміння етичних принципів та історичного досвіду людства. Тому основним фокусом Школи є розвиток здатності учасників до рефлексії та стратегічного мислення.